Дитяче Євробачення Дитяче Євробачення-2019 Огляди

Огляди перед фіналом

…про вчителів музики та ірландське кошенятко

«Дитяче Євробачення» – це трохи не те, що дорослий конкурс. Тут покепкувати особливо не вийде: діти все ж таки. А діти – наше все. Однак якщо обережно, то таки спробуємо, бо цікаво. Спочатку про загальні враження від учасників, а далі подивимося на їхні перспективи перемогти або увійти до топ-3, -5, -10 (кому скільки подобається – більше, менше). Відразу уточню: я не професійний музикант, а конкурс цей не для студентів консерваторії. Тому оцінюю як простий глядач, на якого євровізійне шоу й розраховано.

Австралія, Джордан Ентоні. Великий такий хлопчик ніжним голоском (якого, якщо чесно, не чекаєш від такого немаленького виконавця) співає про те, що “We Will Rise”. Танівапрос, треба – так треба, зробимо. Мелодія приємна, але одноманітна, мене не вразила. Хоча все й рівненько, гарненько, чистенько, без помилок. Відчуття – як на уроці, дуже старанно виспівує кожну нотку. Під кінець начебто розслабився, веселіше пішло, але відчуття суперправильності занадто сильне. Тому краса співу не чіпає, якщо ти не вчитель музики. Тут полярні думки про перспективи: одні вважають, що мінімум топ-3 (ті, хто вчителі музики), інші – близько до топ-10 (або замикає його, або йде відразу після). Мені пісня не зайшла, я б поставила після топ-10. Але журі може сказати своє вагоме слово, а от на те, що дружно проголосують глядачі, я б не розраховувала.

Албанія, Ісея Сілі. Хтось змусив дитину притискати руку до грудей, що для неї некомфортно. Тому, коли дівчинка робила рукою розмашисті рухи, це теж мало натужний вигляд. Їй, очевидно, не вистачало волі, але іноді, коли на серйозному дорослому обличчі, теж спеціально зробленому за вказівкою дорослих, зрідка з’являлася дитяча посмішка, очі прямо горіли. Загальна картинка: урочисте біле плаття, «чужі» руки, гарний голос, але спів монотонний. У топ-10 не бачу, таких учасників багато, вони створюють щільні ряди масовки, а не сяють на вершині. Тобто міцний середняк.

Вірменія, Каріна Ігнатян. Теж у білому, голос гарний. І тут ніхто дитину не обмежував, звідси – жива міміка, красива пластика, вона відчуває себе розкуто й невимушено. Етнічні мотиви, завзята музика, усе танцюють-пританцьовують. Загалом – пряма протилежність Албанії: там стоїть статуеточка одна-однісінька, тут веселий вірменський захід, учасники якого перманентно обнімаються. Хоча, напевно, голос у самотньої албаночки кращий. А втім, обидві якось не вражають вокально, хоча потенційно могли б. Це навіть непрофесійний глядач, як я, прекрасно чує. Топ-10 – так. Мабуть. Щодо топ-5 уже проблематично.

Білорусь, Ліза Міснікова. Я, звичайно, розумію, що особливості стилю виконання білоруської дівчинки не передбачають ідеально чистої дикції, але ж не настільки перекручувати вимову. Нічого ж не зрозуміло, довелося шукати текст. Виявилося, цілком непогано для відповідної музичної ніші. Але цей прононс з потугами на досвідченість-дорослість… Ні, не бачу дівчинку у фаворитах. 14-16-е місце – десь так.

Грузія, Георгі Ростіашвілі. Приємна дитина. Плюс дуже музична, хоча грузинська музикальність – річ загальновідома. Мені дуже сподобалося, незважаючи на якусь ретровість (не хочу говорити «старомодність») і пісні, і манери її виконання. Тому у фаворитах повинен бути, інакше буде нечесно. Я бачу в п’ятірці, але тут як карта ляже. Може виявитися і в самому кінці списку, якщо раптом глядачам така манера саме зараз не зайде.

Ірландія, Анна Керні. Ось тут я нічого не зрозуміла. Судячи з назви «Банші», це історія про чарівну тітоньку, із якою зустрілася дитина. Спочатку вона її боялася, а потім перестала. Хороша політкоректна історія про те, що не треба боятися невідомого, воно може бути й не таким страшним, як здається? Так, хороша. І кліп красиво зроблений. Тільки в мене є питання: узагалі-то банші – це хіба не про смерть? Не могли якусь іншу, більш безпечну фею для дитини підібрати? Тим більше для такої трепетної, що ніжно-монотонно муркоче в одній тональності. Кошенятко, але зі співом навіть я чую проблеми. Я б поставила ближче до кінця списку, але за рахунок кошенятковості може піднятися й вище трошки.

Іспанія, Мелані Гарсія. Знову біда з руками. Але якщо Албанія їх тримала під найсуворішим контролем (так їй сказали), то тут дівчинка махає ними на всі боки – їй так сказали. Розумію: хоче надати виразності пісні, але рухи явно завчені, тому неприродні. Пластика в дівчинки не для таких постановочних розмахувань, коли вона збирає сміття на березі, це стає очевидним. Голос виразний, багатий, дитина прекрасно ним володіє, але краще б я її слухала, ніж дивилася. Хоча дівчинка дуже симпатична. Іспанія ніби як серед фаворитів, у топ-5, навіть у топ-3, але я якось не розумію. Топ-10 може бути, та дуже високі бали я б не дала.

(Далі буде…)

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: