Зірки Євробачення Огляди неТиповоПро

ЄБ. «ДЕ ТИ ТЕПЕР?»

або «МИ ГАДАЛИ, ЗУСТРІЧІ ЖДАЛИ, ТА ПРОЙШЛИ ТІ ДНІ»

Ой, всьо!

Я знаю, шо ЄБ – це конкурс саме пісень, а не виконавців, але однаково це буде сумний текст про короткі миті єврослави і забуття, що настає за ними.

Правда, починати одразу з панахиди не хочеться, тому «Заспіваймо пісню веселеньку про сусідку молоденьку…» …або краще шось свіже з творчого доробку Лєни чи Емілі де Форест. Впевнений, ви не забули цих пісень. Бо, конєшно ж, нізя забуть того, чого й не знали. А от МонсМонс Батькович ЗЕ-льмерльоф. Це ж тепер хіба не єдине «ЗЕ», яке, всупереч загальним тенденціям, так і не набуло популярності в Україні.

Ну, добре, припустімо, шо саме ці троє переможців ЄБ одразу були якісь браковані (не з усякого ж вийде Іво Бобул, з когось і Наталка Карпа получитьця). Давайте тоді пригадаємо тих, чиї пісні свого часу дійсно ретранслювала кожна праска.

У 98-99-му роках про «Євробачення» у нас ще до пуття й не знали, а от пісня про «Віву-лядіву» вже була на слуху. І дехто навіть чув, шо Дана Інтернешнл – передєланий мужик. Для нашого народу це було таке неосяжне «ОГО!», шо всі навіть забули дружно плюнуть і прибрать дітей від екранів (отак, може, і мене тоді опромінило).

Потім пєсню переспівав сам Кіркоров, і стало абсолютно зрозуміло, шо це – успєх і шлягер на вєки вєчні. Так-то воно так: помнім, любім, але на тому Данина слава в наших широтах заглухла. Якби її періодично не діставали з пильної антресолі до всяких ювілеїв «Євробачення», ми б і не знали, шо там як.

Місце під номером два у моїй добірці посідає… Хоча нє, зробімо ліричний відступ! Була у моєї бабки скількись там юрідна сестра баба Клава, лексикон якої ряснів народною мудрістю всякого штибу. Оскільки наші з нею земні шляхи перетнулись ненадовго, од тої мудрості до мене дійшли самі порохи. Решта застрягла в ситі цензури. А потім баба Клава зложила свої філологічні «брулянти» у клунок і понесла до архангелів. Проте я добре пам’ятаю бабин вираз «В бога душу мать!» У подібних сталих конструкцій нема буквального значення, але, наприклад, ця максимально точно передає емоцію моменту, коли стається шось, чого не могло бути (типу Марія Шерифович на ЄБ-2007 рве всіх сумною баладою, як Тузік грелку), або шось, шо мало бути, але всі думали, шо цей раз якось пронесе (типу черговий смотр районної самодіяльності і шоста дєвочка підряд волає «Молітву» під незручну «задавку»). О так! Після перемоги Сербії молитов на співочих змаганнях стало більше, ніж на недільних службах. Спочатку всі ламали язика «на српском». Потім, для людей без досвіду інтуїтивного підспівування Рікі Мартіну, які не знали, шо таке «біві-ляві-дальока», з’явилася крива російськомовна адаптація. Відтоді співучим пролетаріям і пролетаркам взагалі не стало чого втрачати, окрім, звичайно, своїх «цепєй», от вони з них і позривались. А ми-то наївні думали, шо страшніше «Одної калини» вже не буде.

Ідемо да… а… а… а… а… а-алі. Діти, нумо вгадайте: якшо я пересуваюся по підлозі, як ушмалена нінзя, і серед ваших знайомих (скоріше за все) немає унікума, який би зміг упізнати мене по фото, відео чи фейс ту фейс, то я ХТО? Правильно – співачка Лорін. Візьміть з полки найбільший конфет! А зараз почнеться фестиваль нестримної суб’єктивності (думка автора може не совпадать і все таке). Зазвичай хіти «Євробачення» існують у своєрідному акваріумі з власними законами: їх порівнюють між собою; про них розмірковують, виходячи з того, наскільки це типова для конкурсу композиція, наскільки вона прохідна, чи може вона перемогти (або як так сталося, шо вона перемогла). У великому світі попси вони здебільшого стоять осібно, під ярликом «учасник/переможець ЄБ», і ні на що не впливають. Euphoria вперше за довгий час пробила цю скляну стіну і достойно стала в ряд хітів-2012 як дійсно рівна, без виносок і окремих пояснень. Ба більше, її досі крутять радіостанції. На хвилиночку, сім років плюс-мінус активного існування для пісні взагалі, а тим паче для пісні з ЄБ, це не впилятись у поворот яке досягнення. Вже навіть «Носу-носу» всі викашляли. Проте нові відео Loreen на YouTube вкрай паскудно набирають перегляди, з чого можна зробити невтішні висновки стосовно рівня її популярності.

Тут автору різко стає у падлу продовжувати, тому на старанного читача неочікувано вискакує раптовий кінець.

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

%d блогерам подобається це: