…неТиповий Єврофан віщає:
Без чого «Євробачення» не було б собою, так це без політичних скандалів, бо творчість як така поза політикою можлива, а творча діяльність – нє. Тим паче, на сцені, де артисти представляють не особисто себе, а країну.
От, може, комусь ще досі “обідно” за ситуацію з MARUV, але, по-правді кажучи, якшо ти вже своїм таблом світиш одна за всю країну, то маєш у повній мірі сповідувати її цінності і транслювати її позицію. Позиція – Крим наш, а путін – самі знаємо, хто. Не камертонить? Сорямба, зайчику, ніхто не силує. Значить, не сувайся тудой, а співай десь від себе самої і неси все, шо тобі на душі добре лежить.
До речі, те саме і з конкурсами краси. Хто не знав, наша цьогорічна міс кіс-кіс Рита Паша, подумала шо дуже вумна і, відповідаючи на одне цікаве запитання, виродила з себе наступне: «территория Земли принадлежит людям, а Крым – это часть Земли, часть огромной планеты, и, соответственно, он принадлежит тоже людям». То мені одразу стало цікаво, чи можу я на правах співвласника запросто в тапках і халаті прийти у Швейцарію та сказать, шо я тепер у них живу, поки мені не надоїсть.
Якшо хтось помилково вважав, шо це тільки в нас розводять навколо «ЄБ» всяке гі..но, а весь світ собі радо співає та тішиться, моє вам «НІТ!» Наприклад, коли турки від’їли шмат Кіпру (1974), Греція сказала, шо на одному гектарі з ними співати не сяде. А наступного року таки приїхала. Але загальний зміст їхньої композиції зводився до одного: «Чортові турки-и-и, хай вам буде соромно-о-о перед усім світо-ом, ла-ла-ла».
У 1978 році, замість учасника з Ізраїлю йорданське ТБ показувало фотографію букету. Коли ж стало зрозуміло, шо ненависний їм Ізхар Коен ще й перемагає, взагалі припинило трансляцію «з технічних причин», а у новинах наступного дня проголосило переможцем представника Бельгії.
Після того різні країни ще багато разів одна на одну ображались і тролили. Шкода, шо вже не так винахідливо.
